- горбитися
- [го/рбиетиес'а]
-бл'ус'а, -биес':а, го/рбл'ац':а; нак. го/рбс'а, го/рбтеис'а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
горбитися — блюся, бишся; мн. го/рбляться; недок. 1) Вигинати спину горбом; сутулитися. || Ставати сутулим. 2) Випинатися горбом, горбами … Український тлумачний словник
горбитися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
горбатитися — а/чуся, а/тишся, недок., розм. 1) Те саме, що горбитися. 2) Тяжко працювати … Український тлумачний словник
згинатися — а/юся, а/єшся, недок., зігну/тися і розм. зогну/тися, ну/ся, не/шся, док. 1) Гнучись, набувати форми дуги чи зигзага або складатися під кутом. || Вгинатися під вагою чого небудь. || Нахилятися, нагинатися (про рослини). 2) Складатися під кутом у… … Український тлумачний словник
сутулитися — люся, лишся, недок. 1) Ставати сутулим або триматися сутуло; горбитися. 2) Гнутися від тяжкої праці, переживань і т. ін. 3) Щулитися (від холоду, болю і т. ін.) … Український тлумачний словник
щулитися — люся, лишся, недок. 1) Згинатися, скорчуватися, горбитися від чогось (холоду, хвороби і т. ін.); зіщулюватися. || перен. Виявляти нерішучість, вагаючись, ніяковіючи. 2) Те саме, що мружитися. 3) Притискатися до голови (про вуха). || Притискати… … Український тлумачний словник
сутулитися — 1) (про людину триматися сутуло, висуваючи наперед плечі; про спину трохи згинатися), горбитися, горбатитися 2) див. щулитися 1) … Словник синонімів української мови